Філософія просвітлення походить з Європи у 18 столітті і стала популярною в Індонезії в 19 столітті.
Однією з відомих фігур філософії просвітництва в Індонезії є Раден Агіденг Картіні.
Філософія просвітлення підкреслює свободу думки та акторської майстерності, а також критику авторитету та догми.
Повітряні мислителі в Індонезії часто асоціюються з націоналізмом руху та боротьбою за незалежність від колоніалізму.
Однією з важливих поняття у філософії просвітлення є раціоналізм, а саме на думку, що знання повинні базуватися на здоровому глузду та емпіричних доказах.
Філософія просвітлення також підкреслює важливість освіти та розвитку людського потенціалу.
Деякі мислителі з просвітлення в Індонезії також критикують соціальну практику, які вважаються несправедливими, такими як каста та рабські системи.
Філософія просвітлення в Індонезії не обмежується не лише інтелектуалами, але й впливає на рух людей та широку спільноту.
Посвітницькі мислителі в Індонезії також створюють літературні та мистецькі твори, які надихають рух націоналізму.
Хоча філософія Просвітництва вже не є основною школою в індонезійському мисленні, її спадщина та вплив все ще відчуваються в різних галузях життя.
