Методи хакерства вперше були представлені в Індонезії в 1980 -х роках групою людей, які зацікавились комп'ютерним світом.
У міру розвитку технологій та Інтернету методи злому все більш популярні в Індонезії, особливо серед молодих людей.
Існують деякі з найбільш часто використовуваних методів злому в Індонезії, включаючи фішинг, соціальну інженерію та грубу силу.
Фішинг - це найбільш широко використовувана техніка хакерства в Індонезії, де зловмисники роблять фальшиві сайти для викрадення особистої інформації користувача.
Соціальна інженерія - це техніка злому, яка передбачає психологічне маніпулювання для отримання доступу до потрібної системи чи інформації.
Brute Force - це техніка злому, яка робиться, спробуючи всі можливі комбінації паролів, щоб знайти правильну.
У Індонезії є багато активних хакерських груп, серед яких команда хакерів Jember, Black Coder Crush та Індонезійська кібер армія.
Індонезія має закон, який регулює комп'ютерні та кібер -злочини, такі як закон № 11 від 2008 року щодо інформації та електронних операцій.
Ряд відомих індонезійських хакерів, включаючи Agung Prabowo, відомі тим, що атакують урядові майданчики та великі компанії, та Уайдан Яні Ашарі, який прозваний Червоним Джаго через його здатність отримати доступ до захищених майданчиків.
Хоча зламати незаконні і можуть завдати шкоди людям чи компаніям, є також хакери, які займаються етичним хакерством або хакерством білого капелюха, щоб допомогти покращити безпеку системи.
