Управління ланцюгами поставок в Індонезії відоме як управління ланцюгами поставок або SCM.
Індонезія має ряд важливих портів, які є головним шлюзом для доставки товарів з і в усьому світі, наприклад, порт Танджунг Пріок у Джакарті та Порт Танджунг Перак у Сурабаї.
Однією з головних проблем управління ланцюгами поставок в Індонезії є неадекватна інфраструктура, особливо у віддалених районах і важко досягти.
Однак Індонезія має великі природні ресурси, такі як вугільні шахти, нафта та плантації нафтової пальми, які є важливою сировиною у виробничій промисловості.
Промисловість рибальства також є одним з важливих секторів управління ланцюгами поставок в Індонезії, а експорт риб та рибальства щороку сягають мільярди доларів.
Індонезія також має ряд великих логістичних компаній, які надають послуги з доставки та розповсюдження всім куточками країни, такими як JNE, TIKI та POS Indonesia.
Управління ланцюгами поставок в Індонезії все частіше розвивається з наявністю інформаційних технологій та інтегрованих систем управління, таких як ERP та SCM -системи, що сприяють нагляду та контролю бізнес -процесів.
Деякі університети в Індонезії провели спеціальні навчальні програми та курси управління ланцюгами поставок, такі як Університет Індонезії, Університет Гаджа Мади та Технологічний інститут Бандунг.
В останні роки Індонезія також почала зосереджуватися на розробці халяльної та екологічно чистої упаковки, яка потребує більш інтегрованого та стійкого управління ланцюгами поставок.
На управління ланцюгами поставок в Індонезії також впливає соціальні та культурні фактори, такі як звички споживачів у покупках та як вести бізнес, який є особистим та довгостроковим орієнтацією.
