Похорон проводиться багатьма культурами та релігіями тисячі років.
У деяких країнах, таких як Мексика та Іспанія, похорони проводяться для святкування життя того, хто загинув.
У деяких культурах, наприклад, у Гані та Китаї, люди переносять особисті речі та їжу до поховання, щоб забезпечити підтримку душі, яка померла.
У 19 столітті поховання стало популярним у Сполучених Штатах та багатьма багатими людьми, які побудували чудові гробниці як знак соціального статусу.
У деяких країнах, таких як Індонезія та Індія, люди поховали тіла в землі, яка була розкопана вручну як форма поваги.
Наприкінці 19 століття та початку 20 століття діяльність бальзамування (збереження тіла) стала популярною у Сполучених Штатах, щоб дозволити показати органи протягом більш тривалого періоду часу.
Деякі люди вирішують змішати попіл з матеріалами, такими як дерево або скловолокна, щоб зробити дорогоцінні камені.
У деяких країнах, як Японія, сім'я ставить штамп на гробницю як знак того, що хтось помер.
Деякі люди вирішують підтримувати тіло як форму поваги, наприклад, у музеї патології у Філадельфії, де представлені тіла різних видів захворювань та травм.
Деякі люди вирішують дозволити своїм тілам перетворитися на добриво або приготувати їжу для риби чи птахів.
