Під час епохи нового порядку президент Соехарто керував Індонезією 32 роки, з 1967 по 1998 рік.
У епоху нового порядку, засоби масової інформації в Індонезії контролювали уряд і не було свободи преси.
У епоху нового порядку політичним партіям було дозволено лише одну сторону, а саме Робочу групу (Голкар).
Сухарто відомий як дуже авторитарний лідер і має суворий контроль над суспільством та урядом.
Під час епохи нового порядку багато активістів та критиків уряду були заарештовані, катували та навіть вбивали силовики безпеки.
Хоча Сухарто вже більше трьох десятиліть керував Індонезією, його ніколи не обирали безпосередньо.
Економічна політика Сухарто, відома як грошовий розвиток, мала успіх у економічному зростанні Індонезії, але також спричинила такі проблеми, як корупція та велика соціальна нерівність.
У 1998 році заворушення та масові демонстрації відбувалися по всій Індонезії, що врешті -решт змусило Сухарто піти у відставку зі своєї посади.
Після того, як Сухарто відступив, Індонезія зазнала перехідного періоду до демократії, який був забарвлений політичною реформою та конституційними змінами.
Хоча демократія була впроваджена в Індонезії, все ще існують деякі авторитарні дії, здійснені урядом, такі як порушення прав людини та переслідування груп меншин.
