Геологічна історія почалася в 4 столітті до нашої ери, коли Арістотель вивчав скелі та їх вплив на навколишнє середовище.
Термін геологія походить від давньогрецького GE, що означає землю та логотипи, що означає науку.
У 17 столітті Ніколас Стено, датський вчений, розробив принцип стратиграфії, в якому зазначається, що найстаріший рок -шар знаходиться під молодшим рок -шаром.
Джеймс Хаттон, шотландський геолог, вважається батьком сучасної геології через його теорію скельних циклів та геологічних процесів, що тривали мільйони років.
Чарльз Дарвін, більш відомий як батько теорії еволюції, також проводить геологічні дослідження та виявляє докази геологічних та біологічних змін, які відбувалися тривалий час.
На початку 20 століття Альфред Вегенер, німецький метеоролог, розробив теорію континентальних рухів (Пангея), яка згодом була прийнята як теорія тектонічних пластин.
У 1961 році Джон Тузо Вілсон, канадський геолог, розробив теорію тектонічних табличок і ввів термін переробки.
В останні роки технологія супутникового картографування та моніторингу дозволила вченим дізнатися та зрозуміти більше про динаміку Землі та геології.
Геологічні дослідження дуже важливі для виявлення природних ресурсів, таких як нафта, природний газ та корисні копалини.
Геологія також відіграє важливу роль у розумінні та пом'якшенні ризику стихійних лих, таких як землетруси, вулканічні виверження та повені.
